23 жовтня 2011 року в Тунісі довгі черги виникли від відкриття дільниць. Громадяни годинами чекали, щоб обрати установчі збори з 217 членів, які мали допомогти створити тимчасовий уряд і нову конституцію. Дев'ять місяців перед тим протести усунули багаторічного президента. Спільний голос вулиці став особистими кроками: перевіркою реєстру, отриманням бюлетеня, таємною позначкою й опусканням; деякі зареєстровані не знайшли імен. В одній черзі були люди, що святкували, підтримували різні партії або боялися майбутнього. Порядок не означав згоди, а перевіряв, чи можуть протилежні погляди ділити вхід і правила на перших виборах після повстання.